Суб'єктивне: Клієнтка, Настя, звернулася вперше до психотерапевта. Основні скарги: «багато всього навалилося», відчуває, що не встигає з дипломом, переживає через навчання психології та практику терапевта, тривожиться через війну. Цитата: «я не знаю за що хвататися першим, куди їхати вперше і взагалі з чого починати це все робити». Повідомляє про страх виступати в ролі терапевта на практиці, боїться бути «гіршою за всіх». Відзначає постійні скарги близьким та страх, що вони її «пошлють». Переживає через безпеку рідних під час війни.

Об'єктивне:
Клінічні спостереження:
- Клієнтка демонструє високий рівень рефлексії
- Активно включається в терапевтичний процес
- Здатна до самоаналізу та критичного мислення

Психічний статус:
- Настрій: тривожний
- Афект: відповідний ситуації
- Мислення: присутні когнітивні спотворення (катастрофізація, персоналізація)
- Сприйняття: без порушень
- Орієнтація: повністю орієнтована
- Пам'ять: збережена
- Інтелект: збережений
- Суїцидальні/гоміцидальні думки: відсутні

Терапевтичні інтервенції:
- Проведено психоедукацію щодо природи тривоги
- Застосовано техніки КПТ для роботи з тривожними думками
- Використано сократівський діалог для роботи з дисфункційними переконаннями

Оцінка:
Клієнтка демонструє симптоми генералізованого тривожного розладу:
- Надмірна тривога щодо різних сфер життя
- Перфекціоністські тенденції
- Румінації та нав'язливі думки
- Соматичні прояви тривоги

Основні проблемні зони:
1. Тривога щодо професійної компетентності
2. Страх оцінки з боку інших
3. Тривога через військову ситуацію
4. Перфекціоністські установки

Рівень функціонування: середній, зберігає працездатність та навчальну діяльність.

План:
1. Продовжити КПТ, орієнтовно 15 сесій
2. Домашнє завдання:
- Дослідити досвід інших студентів щодо тривоги на практиці
- Спостерігати за різними учасниками групи, не лише за "успішними"
3. Наступна сесія:
- Оцінити виконання домашнього завдання
- Продовжити роботу з тривогою щодо практики
4. Довгострокові цілі:
- Зменшення рівня тривоги
- Розвиток професійної впевненості
- Покращення копінг-стратегій

Поведінка: Клієнтка проявляє ознаки підвищеної тривожності та перфекціонізму. Мовлення швидке, часто перескакує з теми на тему. Емоційний стан нестабільний - від тривоги до короткочасних моментів полегшення при раціоналізації. Присутні соматичні прояви тривоги (головний біль, дзвін у вухах). Виражена тенденція до самокритики та знецінення власних досягнень. Спостерігається уникаюча поведінка в ситуаціях професійної практики. При обговоренні тривожних тем проявляється дисоціативна симптоматика ('білий лист', 'відключення мозку').

Втручання:
Застосовано когнітивно-поведінковий підхід:
1. Проведено психоедукацію щодо природи тривоги та її впливу на когнітивні процеси
2. Використано техніку когнітивної реструктуризації для роботи з думкою 'я гірша за всіх'
3. Застосовано сократівське опитування для перевірки доказів дисфункційних переконань
4. Проведено нормалізацію тривожних реакцій
5. Сформовано поведінковий експеримент для перевірки альтернативних думок

Реакція: Клієнтка демонструє здатність до рефлексії та готовність працювати з власними дисфункційними думками. Успішно вдалося трансформувати думку 'я гірша за всіх' у більш адаптивну 'нас таких лошариків ще є'. Відмічається зниження рівня тривоги після когнітивної реструктуризації. Проявляє високу мотивацію до терапії та готовність виконувати домашні завдання (оцінка 100% для спостереження за групою). Висловлює полегшення після нормалізації тривожних симптомів.

План:
1. Домашнє завдання:
- Провести опитування серед колег щодо їхнього досвіду тривоги
- Здійснити спостереження за всіма учасниками групи, не лише за 'успішними'
2. Закріплювати нову адаптивну думку 'нас таких лошариків ще є'
3. Запланувати 4-5 сесій з подальшою оцінкою прогресу
4. На наступних сесіях продовжити роботу з тривогою щодо професійної практики
5. Розглянути можливість поступового входження в роль терапевта на практиці

Феноменологія: Клієнтка демонструє високий рівень тривожності, що проявляється через швидку, дещо хаотичну мову та часті переходи між темами. Емоційний фон характеризується напруженістю та занепокоєнням. В мові присутні часті самознецінюючі висловлювання ('тупа лінтяйка', 'бездарна'). Спостерігається соматизація тривоги (головний біль, дзвін у вухах). При обговоренні страхів виникає 'біла пляма' - стан дисоціації. Метафори клієнтки пов'язані з темою оцінювання та порівняння ('як на змаганнях', 'на останньому місці').

Захисні механізми та регуляція: Основні захисні механізми: уникнення (відсиджування на практиці), раціоналізація (пошук виправдань своєї поведінки), проекція (приписування іншим негативної оцінки себе). Емоційна регуляція здійснюється через скарги близьким та пошук підтримки. Присутня гіперкомпенсація через надмірне прагнення до досконалості. При зростанні тривоги спостерігається дисоціативний захист.

Поведінковий рівень: Основні поведінкові патерни: уникнення ситуацій практики як терапевта, надмірний самоконтроль, прокрастинація важливих завдань, постійний пошук підтримки в оточуючих. Спостерігається циклічність: спроба діяти → тривога → уникнення → самознецінення → пошук підтримки. Адаптивні копінги: здатність до рефлексії, готовність до навчання.

Психодинамічний рівень: Присутній внутрішній конфлікт між прагненням до досконалості та страхом невідповідності стандартам. Базове переконання 'я гірша за інших' підтримується через механізм самосправджуваного пророцтва. Спостерігається сильна залежність від зовнішніх оцінок при нестабільній самооцінці. Тривога має генералізований характер з елементами соціальної тривожності.

Структура особистості: Особистісна організація невротичного рівня з вираженими перфекціоністськими рисами. Висока чутливість до оцінок, схильність до самознецінення. Добре розвинена здатність до рефлексії та самоспостереження. Ego-функції збережені, реальність тестується адекватно. Спостерігається певна незрілість механізмів саморегуляції.

Метакогнітивний рівень: Клієнтка демонструє хорошу здатність до рефлексії та самоспостереження. Присутнє розуміння власних емоційних станів та їх зв'язку з думками. Здатна до переоцінки власних переконань при підтримці терапевта. Виявляє готовність до дослідження альтернативних способів мислення.

Характеристика об'єктного стосунку: У терапевтичних стосунках клієнтка проявляє високий рівень довіри та готовність до співпраці. Добре відгукується на психоедукацію та когнітивне реструктурування. Присутня певна залежність від підтримки терапевта, що відображає загальний патерн стосунків з оточуючими.

План:
1. Проведення психоедукації щодо природи тривоги та її симптомів
2. Робота з когнітивними спотвореннями, особливо катастрофізацією
3. Поступова експозиція до ситуацій професійної практики
4. Розвиток навичок емоційної регуляції
5. Домашнє завдання:
- Спостереження за поведінкою інших учасників групи
- Збір інформації про досвід подолання тривоги у колег
6. Планування наступних 4-5 сесій з подальшою оцінкою прогресу